Методи легального обходу програм Антиплагіату ❗

Плагіат – головне зло у науковому співтоваристві всього світу. З ним ведуть ревну боротьбу і застосовують серйозні покарання. На рівні університетів та студентів ця тенденція також чітко простежується. Нещодавно можна було без проблем запозичити дипломну роботу, наприклад, старшого брата, і успішно підкоригувавши дати здати її на потрібну оцінку. Часи змінюються, і викладачі мають в арсеналі інструменти для перевірки унікальності. Без дотримання цієї вимоги захист неможливий.

Як перевіряється унікальність тексту?

Унікальність тексту перевіряється за допомогою спеціальних програм “Антиплагіат”. Їх досить багато. Ідеальний варіант, якщо є доступ до системи Антиплагіат.ВУЗ Саме за її допомогою викладачі борються з плагіатом та несумлінністю студентів.

Швидше за все, у вас, як і у більшості, немає доступу до такої системи. Отже, потрібно користуватися її безкоштовними аналогами. Запам’ятовуйте: Unicheck (Turnitin), Strike-plagiarism, PlagiarismCheck.org, Duplichecker. Це найпопулярніші біржі копірайтингу. Кожна з них має свої переваги та недоліки в алгоритмі перевірки. У зв’язку з цими особливостями неможливо порекомендувати лише одну програму. Перевіряйте роботу відразу за декількома алгоритмами. Якщо відсоток унікальності хороший скрізь – максимальні шанси на успіх. Якщо десь він недостатній (а різниця по тому самому тексту при перевірці біржах може досягати 20-30%) унікальність потрібно підвищити.

Завжди орієнтуйтесь на необхідний відсоток унікальності +10%. Це страхування від неприємних несподіванок на захисті. Здавати роботу з нижчим лімітом унікальності (наприклад, 70%, коли потрібно 70% і вище), небезпечно через особливості та похибки алгоритмів перевірок.

Як обійти Антиплагіат?

Єдиний універсальний та правильний спосіб – підготувати оригінальну роботу, написану індивідуально. Проте, навіть він не гарантує стовідсоткової унікальності. Терміни, запозичення, вузькі теми, формули «з’їдають» авторство та висвічуються під час перевірки як неунікальні фрагменти. Ми поговоримо про методи легального обходу програм Антиплагіату:

1. Глибокий рерайт із елементами копірайту.

Зрозуміло, що дипломні та курсові роботи пишуться на основі теорії та матеріалів, які мають автори. Для оригінальності свого тексту важливо не списувати і сліпо копіювати, а висловлювати суть своїми словами, у межах науковості і втрати сенсу.

Легко сказати, та не так просто зробити. Проте, все реально, якщо:

• перше – використовувати якнайбільше джерел,
• друге – компонувати факти та тези, передаючи зміст своїми словами,
• третє – додавати авторські, власні судження (у міру розумного).

2. Боротьба із заспамленістью та тавтологією.

Є наукові терміни, власні імена, стійкі словосполучення та офіційні формулювання. Це завжди унікальні елементи. Їхній правопис не можна спотворювати, додумувати, модифікувати. Однак, можна скоротити частоту застосування. Для цього сміливо використовуйте займенники, офіційні абревіатури.

Наприклад, якщо в тексті неодноразово згадується той самий Закон, не потрібно кожного разу вказувати його назву, дату прийняття. Досить зробити це за першої згадки, а далі проставляти лише номер після слова Закон. За аналогією так можна чинити з будь-якими незмінними та неунікальними фразами.

3. Правильне оформлення посилань та цитат.

Цитування чужих висловів апріорі може бути унікальним. Однак ці фрагменти можна грамотно оформляти, щоб вони не зараховувалися до загального обсягу тексту. Припустимо, щоб на одній друкованій сторінці наукової роботи було одне-два посилання. Це означає, що повну назву, наприклад, книги автора, можна виносити за межі нижньої межі та розвантажувати текст.

Заборонені прийоми боротьби з Антиплагіатом – синонімайз, заміна кирилиці на латиницю, заміна розділових знаків, маневри з кольором і фоном тексту, використання прихованих знаків, спотворення реальних даних. Всі ці прийоми легко обчислюються за першої ж перевірки.

Стадії унікалізації тексту

Умовно процес унікалізації можна поділити на кілька етапів.

1. Вибір програми для перевірки (правильніше – кількох програм) та прогін матеріалу через кожну з них. Початкові результати слід зберегти.
2. Визначення обсягу та формату роботи:

• Якщо відсоток унікальності надто низький – менше 30%, то потрібно переробляти весь текст. Що це означає? Повністю опрацьовувати та рерайтувати кожен розділ. Вручну це важливо. Програми тут не допоможуть.
• Якщо відсоток не такий критичний, і до потрібного результату не вистачає 10-20%, провести рерайт або заміну висвітлених неунікальних шматків тексту.

3. Визначення зі способами унікалізації: глибокий рерайт, заміна смислових блоків, урізання тексту, боротьба з спамом, заміна статистики, розширення практичного розділу та інші.
4. Збереження резервної копії після кожного зміненого блоку. Це важливо, оскільки не завжди такі маніпуляції призводять до покращення результату. Іноді відсоток різко падає. Ось, наприклад, для системи перевірки Text.ru такий сценарій дуже поширений навіть при заміні лише пари речень. Оскільки цей алгоритм ігнорувати не можна, важливо повернутись у вихідну точку та продовжити в іншому напрямку.

Останній етап – підстрахування. Перевірка підсумкового варіанту наступного дня, а ще краще за кілька днів. Це так звана можливість тексту «відлежатись» і паралельний час для оновлення програм. Якщо ви не справляєтеся самостійно, автори компанії «Інформ-Сервіс» завжди прийдуть на допомогу.

Alisa