Наукова стаття магістранта – написання, публікація, помилки

announcement (1)
Зміст

Магістранти давно вже не сприймаються як просто студенти. Перед ними стоїть маса завдань, в тому числі написання і публікація наукових статей. Навіщо, що дає такий привілей і чи не є це марною тратою часу? На жаль, точніше на щастя, це нові реалії освіти. Сприймайте їх як шанс і спосіб реалізуватися.

Навіщо магістрантові наукова стаття?

В програмі магістратури є дві приблизно рівні за обсягом частини – науково-дослідна та освітня. В основу першої покладено план з індивідуальним змістом. Призначається науковий керівник. Нічого не нагадує? Саме. Ця програма схожа на навчання в аспірантурі, отже, і принципи теж схожі.

Написання наукових статей – неформально обов’язкова умова для допуску до захисту дисертації і отримання відповідного статусу. Є деякі паралельні аспекти:

  • отримання досвіду;
  • підвищення шансів на участь в боротьбі і перемогу на гранти;
  • підготовка до подальшої наукової діяльності, вступу до аспірантури, написання дисертації;
  • спроба знайти однодумців;
  • позитивний імідж в очах викладачів.

Магістрант повинен дивитися на кілька кроків вперед. Жодна хороша публікація ще нікому не зашкодила і зайвою не стала. Навпаки, це інвестиція в себе.

Законодавець не встановлює, скільки конкретно повинно бути статей у магістрантів. Цю інформацію потрібно дізнаватися в своєму навчальному закладі, на кафедрі

Як студенту написати наукову статтю?

Алгоритм дій схожий з усіма науковими роботами. Однак потрібен плідний діалог з науковим керівником і кафедрою. Заручитися їхньою підтримкою буде не зайвим. Тут можуть навіть запропонувати список актуальних тем, якщо немає власної ідеї.

Ідеальний сценарій – коли магістерські статті стають логічним продовженням написаної раніше дипломної роботи. Так легше і цікавіше у всіх сенсах. Грамотний підхід передбачає, що це матеріал буде використовуватися в подальшому для дисертації. Якщо є такі плани – робіть хід конем.

Принципи написання універсальні:

  • цікава, актуальна, оригінальна тема;
  • наукова новизна і значимість;
  • грамотність;
  • унікальність;
  • реальність інформації та проблематики;
  • структурованість;
  • якісний бібліографічний список.

Писати дослідницьку працю потрібно заздалегідь, із запасом часу, щоб він був готовий і опублікований на момент захисту магістерського диплому.

Написання статей краще починати з вибору журналу для публікації. Чому? Легше і правильніше відразу дотримуватися критеріїв та вимог конкретного майданчика, ніж потім адаптувати весь матеріал

Етапи написання магістерської статті

Послідовність і правильне планування мають величезне значення. Потрібно орієнтуватися на 3 етапи написання:

  1. Підготовчий. Від нього, без перебільшення, залежить успіх кінцевого результату. Підбирається література, опрацьовується проблематика, вивчаються позиції інших авторів, виявляються прогалини, слабкі сторони, недосліджені питання. Складається робочий план.
  2. Основний. Всьому підготовленому матеріалу надається форма статті. Іншими словами – це безпосереднє написання матеріалу і всіх його структурних елементів. Опрацьовується вступна і заключна частина, логічно викладається «тіло» дослідження. На етапі написання формулюється список джерел.
  3. Коригувальний (фінальний). Магістранту потрібно перевірити унікальність, правильність оформлення та форматування, грамотність, посилання, додатки. І головне – звірити критерії з майданчиком для публікації.

Де опублікувати статтю студенту?

Це завдання входить в ТОП найскладніших. Так уже повелося, що не всі видання зустрічають з розпростертими обіймами молодих авторів. Щоб потрапити в рейтингові так звані ВАК журнали (до слова, назва застаріла і правильно говорити – фахові журнали) – потрібно постаратися. Про міжнародні авторитетні видання, наприклад, Scopus, WoS поки можна тільки мріяти.

Немає нерозв’язних завдань. Шляхів декілька:

  • моніторити видання, придивлятися до редакційної політики вітчизняних журналів;
  • попросити поради у наукового керівника, на кафедрі, у більш досвідчених колег. Вони можуть підкинути кілька безпрограшних варіантів;
  • брати участь в конференціях, і при позитивному виступі, якісному матеріалі саме тут є готовий публікаційний майданчик – збірник конференцій;
  • використовувати такий формат як співавторство. Взаємодія з більш досвідченими і авторитетними дослідниками має безліч переваг.

Головний критерій пошуку журналу – його статус як наукового видання. Тільки тоді магістерська робота буде зарахована як опублікована

Поширені помилки при написанні магістерських статей

Ми опустимо класичні вказівки на неграмотність, неточність фактичних даних та інші помилки новачків. Виходимо з головного:

  1. Тема не відповідає спеціалізації журналу. Результат очевидний – відхилення заявки, доробка або пошук нового майданчика, витрати часу і сил.
  2. Публікація матеріалу в особистому блозі. Що тут такого, це ж моя стаття, скажете ви. І матимете рацію – ваша. Але вже не оригінальна, а значить, не має наукової цінності. Не можна розміщувати свої роботи ніде, поки вони не з’являться на заповітних сторінках збірника, видання.
  3. Плагіат. Проблема № 1 у всьому світі. Причому це може бути ненавмисна помилка, а елементарне незнання, як працює алгоритм перевірки. Правило – «проганяти» матеріал за всіма ключовими сервісів Антиплагіат і ніколи не використовувати заборонені прийоми унікалізації. Інакше про академічну доброчесність (саме цьому принципу приділяється величезне значення), можна забути.

Вірний, перевірений і безпрограшний метод, як не допустити помилок і підготувати бездоганну магістерську статтю – звернутися в компанію «Інформ Сервіс».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fifteen + eleven =

Контакти

    Залиште заявку
    Натискаючи кнопку "Відправити", я даю згоду на обробку персональних даних