Курсова робота – 5 кроків до заліку

А що якщо поставитися до курсової роботи як квесту? Завдання буде не таким нудним, а поставлений собі виклик стане стимулом розвиватися і вдосконалюватися. Все в наших руках, і один і той же стакан можна розглядати, як наполовину повний або наполовину порожній. Якщо без курсової роботи залік не отримати, так тому і бути – пишемо!

Крок 1. Підготовка

Хто викладач, знаєте? Добре. Нас цікавить прізвище, ім’я, по батькові, назва предмету, уподобання. Якщо для вас цей пункт звучить дико, значить не все так погано і базові навички навчання отримані. Тепер серйозно – погоджуйте тему з викладачем.

Лайфхак. Якщо проявити пильність і подбати про тему заздалегідь, можна уникнути так званого випадкового розбору з незрозумілими назвами і самими «дивними» керівниками.

При хорошому сценарії теми пропонуються на вибір. Не соромтеся озвучувати свої варіанти, якщо точно знаєте, що зможете розкрити цікаві аспекти. Наприклад, ви студент юридичного факультету і захоплені досудовим урегулюванням спорів. Значить, можете вільно просувати формат і по цивільному, і по головному, і з адміністративного процесу.

Ще на етапі підготовки важливо конкретизувати терміни. Уточнюйте, до якої саме дати необхідно підготувати матеріал. І вибирайте тему з прицілом на дипломну роботу, яка обов’язково знадобиться в кінці навчання. Це буде далекоглядне і грамотне рішення.

Крок 2. Підбір матеріалу

Інформаційний простір настільки переповнений різними джерелами з будь-якої теми, що неважко заплутатися і піти «не в той ліс». Як орієнтуватися? Дотримуйтеся наступних принципів вибору літератури для курсової роботи:

• Всебічне охоплення. Вивчайте різноманітний матеріал для об’єктивного висвітлення теми.
• Актуальність джерел. Віддавайте перевагу свіжим матеріалами останніх п’яти років випуску. Це бажане, але не абсолютне правило. Природно, теоретичні аспекти часто якісно викладаються в попередніх виданнях.
• Різноманіття. Комбінуйте відомості з друкованих та Інтернет видань, використовуйте не лише книги, але й монографії, наукові статті, офіційні сайти, статистичні дані, звіти конференцій.
• Достатність. Мінімальна кількість джерел для курсової роботи – 15-20 позицій.

Крок 3. Складання плану

Нам потрібен план, друже. Не варто ігнорувати цей пункт. Приблизні начерки допоможуть зорієнтуватися, що писати, і правильно розподілити сили. Курсова робота хоч і не значне, але, все ж, наукове дослідження. Воно повинно бути логічним і послідовним.

Нікому не зіграє на руку, якщо, дочитавши до кінця глави, вже забудеш, що було на початку. Обсяг матеріалу великий, і хочеться написати все і відразу і як можна більше. Не треба. Саме план допоможе не збитися зі шляху. Він же потім буде переформатован в зміст при оформленні курсової. Позначені на перших порах пункти не стануть істиною останньої інстанції, і, звичайно ж, можуть змінюватися в ході написання. Відмінний варіант – показати план викладачу і погодити його.

Крок 4. Написання

Час Х настав. Підготовка, моральний настрій, джерела – все готово. Залишається справа за малим, взяти і зробити. Головне – почати. В ідеалі потрібно починати зі вступу. Але практика показує, що досить визначити цілі, завдання, актуальність і перейти до основних розділів. Вже після їх написання надати завершений вигляд вступу і скласти висновок.

Що важливо у теоретичному розділі курсової?

• послідовність, логічність;
• точність фактів і будь-яких даних;
• лаконічність;
• розумне співвідношення інформації (якщо, наприклад, мова про врегулювання спорів, не можна 90% тексту присвятити психологічному аспекту, а решта – всьому іншому);
• грамотність (від слова – абсолютна);
• унікальність;
• підкріплення думки цитатами, посиланнями;
• проміжні висновки.

Що потрібно для написання практичної частини?

Одразу зазначу, що ця частина не завжди необхідна. Все залежить від факультету, на якому ви навчаєтесь, і обраної теми. Якщо, так би мовити, не пощастило, і без практичної частини нікуди, враховуйте наступні аспекти:

При виборі матеріалу проявіть хитрість і здивуйте викладача незвичайним підходом. Майбутні історики можуть використовувати літописи та архівні документи, філософи – твори древніх і сучасних представників галузі, юристи – судову практику різних країн, прецеденти тощо.

• домовляйтеся з підприємством, на якому будуть проводитися практичні заходи (школи для педагогів і психологів, готельні комплекси – для студентів з факультету туризму, суди, юстиція, прокуратура – для майбутніх юристів тощо);
• готуйте комплекс практичних заходів (знову ж таки в цьому допоможе керівник, а також працівники при знайомстві з об’єктом);
• збирайте матеріал і з першого разу робіть все старанно (крім практичної значущості це хороший шанс зарекомендувати себе з позитивної сторони перед майбутнім роботодавцем);
• обробляйте зібраний матеріал і аналізуйте все, що «роздобули» підприємстві, а також оформлюйте отримані відомості в графіки, креслення, таблиці, бізнес-плани.

Не можна зловживати так званою «підгонкою даних». Отримані практичні результати повинні відповідати гіпотезі. Якщо без суттєвої кореляції не обійтися, подумайте над видозміною гіпотези. Теорія теорією, а практика має більш вагоме значення.

Що важливо для вступу та висновків?

Не секрет: «тіло» курсової читають не всі (хоча не варто на це розраховувати), а от введення і висновок будуть прочитані обов’язково. Це основа захисту.

Що важливо у вступі?

• лаконічність;
• логічність;
• чітке формулювання цілей і завдань;
• зрозуміла гіпотеза або кілька гіпотез;
• аргументована актуальність – чому саме ця тема, в чому гострота проблеми тощо;
• використовувана методика.

Що важливо у висновках?

• чітке узагальнення всіх проміжних висновків;
• підтвердження гіпотези;
• опис досягнення поставлених у введенні цілей і завдань (повністю або частково);
• виклад практичних напрацювань і висновків;
• формулювання практичних рекомендацій для вирішення проблеми, оптимізації процесу або в інших проявах.

Важливо передати всю головну суть і при цьому дотримуватися принципів ємності і стислості. Обов’язково узгодьте зміст цих двох структурних елементів з науковим керівником.

Крок 5. Оформлення

Найскладніше позаду, але розслаблятися не варто. Попереду – оформлення. ГОСТ і ДСТУ нам в допомогу. Отже, курсова робота – це наукове дослідження, значить все досить серйозно:

• обсяг 15-20 аркушів;
• шрифт Times New Roman, 14 з полуторним інтервалом, чорним кольором;
• поля – 3*2*2*1 см відповідно зліва, вгорі, внизу, праворуч;
• заголовки і підзаголовки – жирним шрифтом;
• список використаної літератури – в алфавітному та/або хронологічному порядку;
• нумерація сторінок – обов’язкова.

Детально по кожній позиції можна і потрібно уточнювати в методичних рекомендаціях. Це головне джерело інформації по курсовій роботі, яким не можна нехтувати. Ну і, звичайно ж, унікальність. Вона не має бути нижче 70%. Від слова зовсім. 30 % відводиться на неунікальні цитати, норми, спеціальні терміни. Насправді, якщо писати самому, то ці показники цілком реальні.

Завжди перевіряйте унікальність роботи за кількома системами Антиплагіат.  Якщо все покажуть достатній рівень, ймовірність успіху максимально висока. У вас напевно немає доступу до головної системи перевірки – Антіплагіат.Вуз. А ось у наукового керівника є – чому б цим не скористатися?

Квест на фінішній прямій, панове. Залишається справа за малим – захиститися. Для цього потрібно прочитати написане (бажано не раз) і потренуватися в ораторстві. Якщо є час і бажання, рекомендується скласти тези виступу. А ще краще попросіть друзів потренуватися в питаннях по темі.

А далі – довгоочікуване закриття сесії. Якщо курсова робота все одно не сприймається як щось посильне, довірте її написання нам. У компанії «Інформ-Сервіс» можна замовити курсову роботу, і потім приємно здивувати викладача відмінним результатом! Ми допоможемо отримати залік швидко і без проблем.

Alisa