Скільки Наукових Статей потрібно для Захисту Диссертації? ❗

Головна > Кількість статей для захисту дисертації

Без наукових статей складно уявити діяльність магістра чи аспіранта, а якщо говорити про докторантів – без таких досліджень нікуди. В цьому питанні не варто робити вибір між кількістю і якістю. І той, і інший аспект важливий у рівній мірі. Скільки ж потрібно наукових статей, і які вони повинні бути? Давайте розбиратися.

Наукові статті у магістратурі

Коли на кону отримання диплома магістра, всі сили націлені на фінальну роботу. Наукові статті в даному випадку служать доповненням і хорошим бонусом. Але це не обов’язковий атрибут.

Рішення про підготовку дослідження на цьому етапі залежить від кількох факторів:

особистих амбіцій;
позиції керівника;
планів на перспективу продовжити наукову діяльність;
абсолютного занурення в питання, тому що цікаво.

Якщо ви думаєте, що така робота є пустою працею – даремно. Спробувати свої сили варто, тим більше ви нічого не втрачаєте. Публікація хорошої статті ще нікому не завадила, а от відсутність розміщеного в журналах матеріалу в майбутньому може зіграти злий жарт і відібрати дорогоцінний час.

І поки у свідомості лінь бореться з амбіціями, наведемо аргументи на користь наукових статей на магістратурі. До таких робіт висувається мінімальна кількість вимог і за змістом, і за оформленням. Титульний аркуш, анотація, ключові слова не потрібні. Обсяг – на розсуд (до 30 сторінок). Переклад на іноземну мову не потрібен. Майбутні магістри мають право вибору. У здобувачів ступеня доктора філософії або доктора наук вибору немає – є фактичні вимоги, які треба виконати.

Статті ВАК і обов’язкові публікації

Нормативи чітко встановлюють, скільки статей повинно бути опубліковано на момент захисту дисертації:

3 наукові статті, одна з яких обов’язково в зарубіжному виданні – це норми для майбутніх докторів філософії. Крім цього важливо наявність доповідей та тез конференцій, в тому числі міжнародного рівня.
15 наукових статей, третина з яких-у зарубіжних виданнях – це вимоги для здобувачів наукового ступеня доктора наук. Цифра може бути зменшена до не гуманітарних та технічних дисциплін – до 10 статей.

Звертаємо увагу, що зазначена кількість – це мінімальний ліміт ВАК. Окремі вчені ради на свій розсуд можуть завищувати нормативи, звичайно, за умови обґрунтованості рішення. Тут частково спрацьовує принцип «хто начальник, той і правий».

Головне особа, яка виносить вердикт про готовність дисертації до захисту – науковий керівник або консенсусне рішення кількох наукових керівників. Тому потрібно ретельно підходити до вибору куратора.

Скасування захищеної дисертації через статті

У науковому середовищі, особливо після реформування вчених ступенів і ведення статусу PhD активно застосовується термін академічної доброчесності. Частково він передбачає відповідальне і «чисте» виконання автором своєї роботи. Однією з причин скасування захищеної дисертації можуть стати попередньо опубліковані наукові статті:

Коли ВАК порахував, що журнали, виступаючі майданчиком для публікації, недостатньо авторитетні і не відповідають специфіці і рівню дисертації. Часто такий сценарій буває, якщо видання вже виключено з переліку ВАК, але здобувач з якої-небудь причини упустив цей момент.
Якщо ВАК оцінити сукупність і обсяг публікацій недостатніми, які не відповідають рівню заявленої на захист дисертації.

Вимоги до статей ВАК

Вища атестаційна комісія відповідальна за присвоєння вчених ступенів. Отже, ця структура формує науковий імідж країни. Цим обумовлені підвищені вимоги і до видань ВАК, і до самих наукових статей.

Кожна робота, незалежно від журналу, в якому розміщується, повинна відповідати критеріям абсолютної грамотності, логічності та послідовності, наукової новизни, авторської гіпотези, унікальності, точності фактичних даних і правильного оформлення.

Незважаючи на універсальні стандарти, журнали ВАК можуть висувати свої додаткові вимоги. У цьому зв’язку рекомендується спочатку визначитися з темою наукової статті і виданням, в якому вона буде розміщуватися, а потім формувати матеріал під критерії конкретної редакції.

Досвідчені автори рекомендують оформити наукову статтю відразу за вимогами кількох журналів і відправити в редакції. Так скорочується час, який ви ризикуєте втратити у разі відмови.

Наукові статті Scopus

У структурній ієрархії наукових статей ця категорія очолює піраміду досліджень. Скопус вважається самою глобальною, якісною і корисною наукометричною базою даних. Це бездонне джерело інформації і яскравий приклад кількості не на шкоду якості.

Всього майданчик охоплює близько 25 тисяч рецензованих видань. Кількість записів обчислюється мільйонами. Охоплення видань настільки масштабне, що знайдеться майданчик для будь-якої теми статті. При цьому вимоги досить серйозні. Настільки, що з першого разу матеріал публікується максимум в 10% випадків. Але доопрацювання ніхто не відміняв. Часто достатньо змінити вибір журналу і адаптувати формат.

Що дає наукова стаття Scopus?

Як мінімум – впевненість у власних силах.
Підвищення авторитету та престижності.
Можливість продемонструвати науковому співтовариству свою перспективність, позицію.
Підвищення шансів на пошук співавторів і однодумців.
Поліпшення фінансування діяльності за рахунок залучення інвесторів.
Участь у боротьбі за гранти, призи конкурсів.
Можливість отримати здорову критику і об’єктивну оцінку колег з усього світу.
Підвищення цитування статті та попиту на матеріал.

Незважаючи на те, що озвучені перспективи трохи розмиті й узагальнені, з точки зору майбутньої захисту дисертації і отримання значимого наукового ступеня власні статті Scopus без перебільшення розцінюються як професійний прорив.

25% усіх опублікованих наукових статей і понад двох тисяч наукових журналів у світі – результат роботи видавництва Elsevier.

Специфіка публікацій Скопус

Якщо б все було так легко, як може здатися на перший погляд, вчених у нашій країні довелося б обчислювати мільйонами. Але немає.

По-перше, Scopus – платний майданчик. Практично всі видання беруть гроші за розміщення, а в більшості випадків і за рецензування. Плату ніяк не можна назвати умовною, особливо з урахуванням доходів наших перспективних світил науки.

По-друге, доступ до бази можна одержати тільки через установу, до якої прикріплений здобувач. Передбачена реєстрація тільки для юридичних осіб. Послуга коштує чималих грошей, тому одному це не під силу, та й не доцільно.

По третє, вчених, які бажають опублікувати свої напрацювання, у всьому світі чимало. А видання хоч і представлені у великій кількості, але вони не безмежні. Так, заявка може чекати своєї черги багато місяців. А з моменту прояву ініціативи до публікації проходить від півроку до двох років. Все залежить від завантаженості та періодичності виходу журналу. У будь-якому випадку гра варта свічок, і перспективи публікації наукової статті перекривають всі труднощі. У авторів компанії «Інформ Сервіс» є всі підстави до такого твердження, адже за плечима сотні підготовлених на замовлення наукових статей різної категорії, які були успішно опубліковані.